25 січня 2023 року

Для чого в Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології лікар-отоларинголог? Фахівці медзакладу допомагають точно та без хірургічних розрізів на голові виконувати складні операції на мозку, а також лікують патології  носа, вуха та гортані. Детальніше про роботу фахівців-отоларингологів в ОКЦНН розповів лікар Віталій Лешак.

  • Віталій Іванович, розкажіть, як давно в Нейроцентрі з’явилися ЛОР-операції і чому? Як багато таких втручань зараз проводите і яка їхня динаміка?

Лікар-отоларинголог працює в Нейроцентрі від початку його створення у 2005 році. Спочатку це були лише консультації, далі — оперативні втручання, яких потребували пацієнти з поєднаними патологіями у нейрохірургії та отоларингології. З часом це поступово розвивалося, через потребу мініінвазивних доступів до патології головного мозку та голови в цілому.  Така колаборативна робота дає кращий результат для пацієнта. Особливо це стосується ендоскопічних (через ніс, — прим. Авт.) втручань на основі черепа. Поступово кількість і складність операцій зростала. А остаточним поштовхом для розвитку отоларингології на теренах ОКЦНН був, як не дивно, ковід. Моя попередня база для роботи — Обласна клінічна лікарня ім. А. Новака — стала опорною лікарнею для хворих на COVID-19. Будь-які оперативні втручання, крім невідкладних, заборонили. Але ж хворих потрібно було протягом цих 2 років десь лікувати, вони потребували допомоги. Так ми почали виконувати і невідкладні, і планові оперативні втручання в ОКЦНН. Зараз близько третини оперативних втручань в Нейроцентрі — це ЛОР-операції. Раніше за кількістю операцій було до 100, зараз близько 600-700 на рік. 

  • Нейроцентр навряд асоціюється у людей із лікарем-отоларингологом. До вас приходять зі специфічними запитами чи з типовими як для такого спеціаліста? Які найчастіші причини звернень?

Більшість пацієнтів із отоларингологічною патологією, у тому числі складні пацієнти. Ми виконуємо як типові операції на носі, приносових пазухах, глотці, гортані так і реконструктивну хірургію носа, вуха — наприклад, зараз це актуально військовослужбовцям. 

Однак наша особлива лінія на потужному рівні — це саме спільні втручання нейрохірургів із отоларингологами. Наразі нам невідомо про аналогічну практику в інших регіонах України, тому ми можемо виконувати унікальні операції. Це операції на основі черепа, які дають свої результати. 

  • У яких випадках виконуєте хірургічні втручання при ЛОР-патологіях?

Отоларингологія прекрасна тим, що має цілий арсенал консервативних методів лікування і переважна більшість випадків обмежується консервативними методами лікування. Тільки якщо таке лікування не є ефективним, можемо рекомендувати оперативне втручання. Оскільки Центр нейрохірургії та неврології найкраще обладнаний на Закарпатті, а в певних випадках і на Заході країни, то в нас є величезна кількість пацієнтів не лише з міста і області, а й із України в цілому. 

Зараз із урахуванням особливостей надання медичної допомоги в умовах війни з’явилося багато пацієнтів внутрішньо переміщених осіб чи тих, хто вимушено знаходяться за кордоном і не хочуть їхати на Схід чи в центр України — їм простіше приїхати на Закарпаття. Величезна кількість наших громадян стикнулася за кордоном із особливостями медицини Заходу, які для них незручні, а часом недоступні. Тому вони обирають лікуватися в Україні, але водночас якомога далі від війни. Таких операцій, приблизно понад 30%. Особливо щодо планових операцій. 

  • Розкажіть детальніше про спільні операції ЛОРів із нейрохірургами: що це і для чого?

Як правило, це операції на основі черепа. Велику частину основи черепа займає ніс, приносові пазухи носа та вухо. Тому доступ до утворів у головному мозку чи порожнині черепа більш безпечно виконувати через ніс або через вухо. Тоді ми, отоларингологи, виконуємо доступ для нейрохірурга і після видалення патологічного утвору, закриваємо відповідний доступ, щоб уникнути виникнення ускладнень.

Таким чином ми пришвидшуємо та покращуємо вихід пацієнта з операції. Це потребує сучасної ендоскопічної стійки, нейронавігації, набору специфічних інструментів та спеціальних матеріалів. 

Колаборація лікарів поширена у світі. І коли є складний пацієнт, то рішення про об’єм оперативного втручання, метод, доступ вибирають спільно. І якщо найкращий варіант через наші органи, то ми беремо і робимо. Немає в Україні такої інституції, де є в нейрохірургії отоларинголог із відповідними навичками

Крім того, коли потрібні складні відновлювальні операції на середньому вусі, до нас приїжджає професор Олег Борисенко — один із основоположників отонейрохірургії в Україні, Віце-президент Української асоціації отіатрів, отоневрологів, отонейрохірургів. Саме із ним у нашому центрі раз на кілька місяців ми виконуємо складні отонейрохірургічні та отоларингологічні втручання, серед таких багато відновлювальних операцій: тимпанопластик (відновлення цілісності барабанної перетинки вуха, — прим. Авт.), осикулопластик (реконструкція ланцюга слухових кісточок, — прим. Авт.), операцій при отосклерозі, пухлинах середнього вуха тощо.

  • Які є унікальні операції, які не роблять або мало де роблять в Україні та завдяки чому цього вдається досягнути?

Гадаю, всі операції, які отоларингологи виконують спільно з нейрохірургами — унікальні. Для Закарпаття та і на Заході України в цілому ми виконуємо часто унікальні відновлювальні операції на вусі, ендоскопічні втручання на приносових пазухах та основі черепа та складні реконструктивні (пластичні) операції на носі. 

По-перше, ми маємо міцну командну роботу фахівців-нейрохірургів і отоларингологів. Це є запорукою для проведення успішних оперативних втручань. 

По-друге, це устаткування. Наш центр обладнаний найкраще, мало де в Україні є така кількість обладнання для оперативних втручань такої складності. Це ендоскопічна стійка, сучасні мікроскопи, навігація для високоточного виконання оперативних втручань носа, приносових пазух, основи черепа. 

Деяке обладнання встановлене у 2022 році — вже під час повномасштабної війни. От, наприклад, сучасна нейронавігація встановлена влітку. Операційний мікроскоп придбали теж минулого року. 

У нас є великий досвід спільної роботи нейрохірургів та отоларингологів, спільні надбання і постійна робота над помилками. 

  • Знаю, що часто люди роками не звертаються до лікаря через страх або банальне незнання, що їхню проблему можна вирішити…

На жаль, це досить поширена практика, коли через незнання пацієнт не вирішує свою проблему. Наприклад, людина не дихає носом, часто користується носовими краплями, через що може сформуватися гіпертонічна хвороба та інші ускладнення А це просто потрібно виконати операцію з вирівнювання перегородки. Вона триває 30 хвилин і проблема зникає. Таке ледь не на кожному другому прийомі зустрічається.

Або діти, які тривало не дихають носом. Лікарі кажуть батькам, що вони переростуть, діти роками лікуються, тим часом через порушення фізіологічного носового дихання у дитини формується маса ускладнень, не кажучи і про розумовий розвиток, вони часто хворіють тощо. Вчасне ж оперативне втручання розв’язує проблему за кілька хвилин і ввечері дитина йде додому.

  • Розкажіть трохи про самі оперативні втручання. Скільки в середньому вони тривають, чи довгий реабілітаційний період, чи складний наркоз? Думаю, це фактори, які найбільше спиняють людей…

Часто пацієнти бояться наркозу, є багато міфів, краще про це розповість анестезіолог. Але сучасні препарати не є шкідливими. Переважно вже через 2 години пацієнти можуть покинути медзаклад після короткочасних втручань. Це так звана хірургія одного дня. Переважна більшість отоларингологічних втручань з використанням сучасного обладнання, дозволяє відпустити додому пацієнта через декілька годин.

А от операції із нейрохірургами багатогодинні. Буває, що вони тривають і близько доби. Ясно, що тоді пацієнт знаходиться у медичному закладі триваліше — потребує реабілітації, яку також надають фахівці фізичної реабілітаційної медицини в нашому закладі.

Реабілітаційний період є після всіх втручань, але важкість реабілітації може варіюватися: від домашнього режиму, обмеження відвідування колективів до реабілітації в умовах стаціонару із реабілітологом, коли мова про операції на мозку.

  • Буває, що пацієнти відчувають покращення під час операції? 

Звичайно, гарним прикладом є пацієнти з отосклерозом. Такі пацієнти починають чути на операційному столі. Тоді іноді вони навіть плачуть.

Щодо відчутного ефекту, то він є при операціях на носі та приносових пазухах. Одразу після операції пацієнт задоволений, бо починає дихати через ніс. Іноді кажуть, що ніколи так не дихали.

  • До отоларинголога на обстеження потрібно ходити регулярно чи тільки коли щось заболить?

Сьогоднішня система охорони здоров’я побудована так, що кожен пацієнт має мати сімейного лікаря. І грамотний спеціаліст вміє вчасно запідозрити і направити до отоларинголога. На практиці, на жаль, багато пацієнтів звертаються напряму для розв’язання своїх проблем.

Є хвороби, які потребують регулярного відвідування, щоб оцінити динаміку та визначити лікування. Але зазвичай регулярно ходити до отоларинголога не потрібно.

  • Найпоширеніший на вашу думку міф, що пов’язаний із «вухо-горло-носом»?

Міфів дуже багато. Перше, що спадає на думку — аденоїди. Їх не переростають. Це вкрай неправильне твердження, яке може призвести до виникнення інших проблем.

  • Що б ви порадили українцям?

Бережіть своє здоров’я. Воно у вас одне. 

Ксенія Шокіна

Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології

фото авторки

Залишити відповідь

Your email address will not be published. Required fields are marked *

clear formPost comment