Гіпофіз є основною залозою внутрішньої секрецї організму людини, що виробляє гормони, які регулюють діяльність інших залоз, як-от шитовидної, паращитовидних, наднирників. Аденома гіпофізу – це доброякісна пухлина гіпофізу, що разом з менінгеомами та шваномами (невриномами) відносяться до найбільш розповсюджених позамозкових пухлин, тобто таких які знаходяться в безпосередній близькості до головного мозку.

Види аденом

Аденоми поділяються на мікро (до 1 см) та макро (більше 1 см), а також гормон-неактивні та гормон-активні. Останні викликають надмірну продукцію одного з гормонів залози, що зазвичай проявляються симптомами навіть при малих розмірах пухлини у вигляді гормональних порушень. Тому більшість із них діагностуються вже на стадії мікроаденоми. На відмінну від них, гормон-неактивні пухлини виявляються, коли досягають значних розмірів і спричиняють порушення зору внаслідок здавлення зорового перехрестя.

Тактика лікування

При встановленні діагнозу “аденома гіпофізу” необхідно проконсультуватись із нейрохірургом, ендокринологом і офтальмологом (у випадку макроаденоми та порушень зору). Рішення про подальшу тактику лікування приймається лікарями спільно, а доцільність і необхідність хірургічного втручання визначається нейрохірургом разом із пацієнтом.

Більшість гормон-активних мікроаденом можна вилікувати медикаментозно, а операція виконується тільки у випадках неефективності початкової терапії. Показом до видалення макроаденоми є погіршення зору. Пацієнтам не рекомендовано зволікати, якщо існує потреба виконання оперативного втручання, адже результати значно кращі, коли воно виконано своєчасно.

Оперативне лікування

Найбільш сучасним хірургічним методом є ендоскопічне транссфеноїдальне видалення аденоми.

Доступ до турецького сідла, місце розташування гіпофізу, виконується через ніс за допомогою ендоскопа, що дозволяє забрати пухлину з мінімальною травматизацією здорових тканин. Складність операції полягає в анатомічних особливостях розташування залози. З обох боків від пухлини розміщені внутрішні сонні артерії, а зверху до неї щільно прилягають зорові нерви. Застосування сучасного ендоскопу не тільки зменшує травматичність втручання, але й робить його більш безпечним завдяки оптимальній візуалізації залози та оточуючих тканин у форматі HD. Таким чином основні ризики — пошкодження сонної артерії чи зорового нерва – зводяться до мінімума. Додатково, використання ендоскопів із боковою оптикою (30, 45, 70 градусів) дозволяє досягти максимального видалення аденоми. Це можливо завдяки візуалізації залишкових фрагментів пухлини в кишенях за сонною артерією та позаду діафрагми гіпофізу.

План операції

Госпіталізація в клініку відбувається на заздалегідь узгоджений з лікуючим лікарем день, при умові проходження всіх необхідних доопераційних обстежень (посилання на доопераційну підготовку). Основні відомості про операцію:

  • час – зазвичай у день госпіталізації;
  • задіяні спеціалісти – нейрохірург, лікар-ЛОР;
  • тривалість – 2-3 години;
  • анестезія – загальна (наркоз).

Післяопераційний період

Деякий час після пробудження пацієнт проводить під наглядом анестезіолога в післяопераційній палаті, а згодом переводиться в загальну. Самостійне обслуговування та переміщення стає можливим вже ввечері. На наступний день після операції лікар-ЛОР видаляє тампони з носа. Тривалість перебування в стаціонарі — від 3-х до 5-и днів.

Після виписки пацієнти зазвичай одразу можуть повертатися до звичного способу життя. Період непрацездатності складає від 7-и до 14-и днів. Перший тиждень після операції може турбувати закладеність носа через набряк його слизової оболонки.

Можливі ускладнення хірургічного втручання

  • Порушення водно-електролітного обміну та гормональні розлади (4-5%) — будь-які маніпуляції з гіпофізом можуть призвести до його дисфункції в післяопераційному періоді; у переважній більшості випадків ці розлади є тимчасовими (тривалістю до 2-х тижнів), проте потребують корекції в умовах стаціонару.
  • Назальна лікворея (2-3%) — підтікання спинномозкової рідини з носу через отвір на дні турецького сідла (необхідний для видалення пухлини); ризик ліквореї вищий при пухлинах великих розмірів; для мінімізування можливості виникнення даного ускладнення, під час операції виконується пластика дефекту турецького сідла підшкірною жировою клітковиною.
  • Менінгіт (1-1.5%) — запалення мозкових оболонок, яке може розвинутися як наслідок прямого сполучення між приносовими пазухами та порожниною черепа створеного при хірургічному втручанні; ризик ускладнення значно зростає при наявності післяопераційної назальної ліквореї; у випадку виникнення менінгіту пацієнти потребують антибіотикотерапії, яка триває в середньому 2-3 тижні;
  • післяопераційна гематома (0.5-1%) — є рідкісним ускладненням після ендоскопічних втручань, однак у деяких випадках може потребувати повторної операції для її видалення.

Незважаючи на низький ризик розвитку серйозних післяопераційних ускладнень, наші пацієнти знаходяться під цілодобовим наглядом медичного персоналу для забезпечення максимально безпечного відновлення.

Залишити відповідь

Your email address will not be published. Required fields are marked *

clear formPost comment