Меланії – рік і дев’ять. Із народження дівчинка не чує. У перинатальному центрі мамі сказали, що виміряти рівень слуху не вдалося, але дитина чує і підстав хвилюватися немає. Дівчинка росла, гралася, але не реагувала на своє ім’я та інші звуки. Тоді жінка й забила на сполох. Наприкінці жовтня 2024 року дитині провели успішну операцію – вживлення кохлеарного імпланту, щоб подарувати слух. Для Закарпаття таке втручання перше, а провів його провідний отохірург України Олег Борисенко спільно з отоларингологом Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології Віталієм Лешаком.
«У ПОЛОГОВОМУ БУДИНКУ НАМ СКАЗАЛИ, ЩО ДИТИНА ЧУЄ»
«Обстеження слуху неонатологиня проводила. Але в них не виходило. Мені сказали не турбуватися, мовляв, дитина чує: пристрій двічі показав позитивний результат, а втретє виміряти слух не вдалося, – розповідає мама Меланії Мирослава Пилипчук.
– Після року ми зрозуміли, що щось не так: дитина не відгукується на ім’я і взагалі на звуки не реагує. Минуло близько 4 місяців діагностики, допоки ми дізналися остаточний діагноз у цифрах і відсотках. Ми шукали можливість операції в різних містах. Нам запропонували в Ужгороді прооперуватися і це значно пришвидшило процес».
ДОРОГОВАРТІСНІ ІМПЛАНТИ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ДЕРЖАВА
«Кохлеарна імплантація – це дійсно велике досягнення в медицині. Вона дозволяє повністю розв’язати проблему глухоти в майбутньому, – стверджує проф. отохірург Олег Борисенко. – Для цього потрібно вчасно виявляти дітей із вадами слуху. Усі діти в пологовому будинку мають проходити слуховий скринінг після народження – дослідження на гостроту слуху. За даними світової статистики, на 1000 пологів 1 дитина народжується нечуючою. На жаль, в Україні такої офіційної статистики нема. Однак діє державна програма, за якою такі пацієнти отримують дороговартісні кохлеарні імпланти. Вартість такого складає близько 25 тисяч євро, але пацієнти отримують їх безплатно».
Після встановлення імпланту пацієнт повинен навчитися правильно декодувати та розуміти ці звуки. З цим допомагають спеціалісти під час реабілітації.
ОПЕРАЦІЮ ПОТРІБНО ЗРОБИТИ ДО 3 РОКІВ
Лікар-отоларинголог Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології Віталій Лешак пояснює:
«Імплантувати таких дітей потрібно долінгвально, тобто до 3 років – коли формуються мовленнєві навички, центри мовлення та слухова кора – зона мозку, де формується відчуття та розуміння звуків. Якщо це зробити вчасно, то ці діти нічим або майже нічим не будуть відрізнятися від дітей чуючих.
Закарпатські діти, які потребували кохлеарної імплантації, роками були вимушені їхати на імплантацію до Києва. Раніше це ускладнював ковід, тепер повномасштабна війна і, відповідно, дітки не отримували допомогу вчасно. У нас була мета запровадити кохлеарну імплантацію на Закарпатті. Ми надали запит та отримали ці імпланти за державною програмою. Надалі ми плануємо проводити такі операції в умовах нашого центру та створити умови для післяопераційної реабілітації».
МЕЛАНІЯ ВПЕРШЕ ПОЧУЛА ГОЛОС МАМИ
«Через три години після операції Меланія вже малювала, поводилася чемно. Попереду ще роки занять зі спеціалістами, щоб дитина навчилася чути. Але перший крок до цього ми вже зробили.
Мені дуже сподобалося і ставлення медперсоналу, і умови в лікарні – я в захваті від того, що в палаті є й іграшки, і дитячий столик. Усе пройшло безплатно, ніхто ні на які кошти навіть не натякав. Ми дуже задоволені», – запевняє мама дівчинки.
Із моменту операції минуло понад 3 місяці й ми зв’язалися із пані Мирославою, щоб дізнатися, як справи у Меланії.
«У нас усе добре, почалися перші слова, вона вже відгукується на ім’я. Перше, що вимовила – відповіла, що корівка каже “мууу”. Зараз до мене починає приходити розуміння, що все налагоджується, а моя дитина розуміє звернене мовлення».
Станом на сьогодні в Україні кохлеарна імплантація поставлена на потік завдяки державній програмі – такі операції виконують у Києві, Дніпрі, Львові, а відтепер і в Ужгороді.
Ксенія Шокіна
Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології
Comments